[ua] [pl ↓]
Чергова знахідка. Кахля міжвоєнна з вулиці Аральської (Львів). Вона мусила досить довго лежати в кучці сміття на подвір’ї, тому що була єдиною, яка не розсипалася в руках 
Як на кахлю цього періоду, вона багата на декор, тоді часто обмежувалися до простих геометричних акцентів на кутах пічки (як #kaflove22). Колір також мені дуже подобається.
Задня сторона кахлі: клеймо Szówsko (Шувсько). Це невелика місцевість біля Ярослава (Польща). Цегельня, яка належала Чарторійським, існувала тут з 1897 року, кахлярня – з 1918. Це була одна з найважливіших фабрик кахлів у міжвоєнній Польщі, вона випускала щороку 400-500 тис. кахлів в рік! Світлу, біло-сіру глину завозили аж з Вроцлава та Болеславця. Цю інформацію я знайшла на сторінці Zduńskie opowieści.
***
Kolejne znalezisko. Kafel z okresu międzywojennego, ul Aralska (Lwów). Musiał dość długo leżeć na dworze, bo był jednym z całej kupy, który nie rozsypał mi się w rękach :(. Jak na kafel z tego okresu jest bogato dekorowany, często ograniczano się wtedy do prostych geometrycznych akcentów na rogach (jak #kaflove22). Bardzo podoba mi się też kolor.
Tylna strona kafla: znak firmowy Szówsko. Niewielka miejscowość koło Jarosławia, w której od 1897 działała cegielnia, a od 1918 kaflarnia, należąca do Czartoryskich. Był to jeden z największych tego typu zakładów w międzywojennej Polsce, produkował 400-500 tys. kafli rocznie! Jasną, biało-szarą glinę wożono aż z Wrocławia i Bolesławca. Informacje te znalazłam na stronie Zduńskie opowieści.
